Про затвердження рекомендацій щодо оцінювання результатів навчання

https://drive.google.com/drive/home 

Критеріїв оцінювання навчальних досягнень учнів (вихованців) у системі загальної середньої освіти

                                
      МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ 
                            Н А К А З 
                        13.04.2011  N 329 

                                      Зареєстровано в Міністерстві 
                                      юстиції України 
                                      11 травня 2011 р. 
                                      за N 566/19304 
 

                    Про затвердження Критеріїв 
              оцінювання навчальних досягнень учнів 
                 (вихованців) у системі загальної 
                         середньої освіти 
 
     Відповідно до статті 34 Закону України "Про загальну  середню 
освіту" (   651-14   ),   постанови   Кабінету  Міністрів  України 
від 27.08.2010 N 778 ( 778-2010-п )  "Про  затвердження  Положення 
про  загальноосвітній  навчальний  заклад"  та  з метою додержання 
державних вимог  до  рівня  загальноосвітньої   підготовки   учнів 
Н А К А З У Ю: 

     1. Затвердити  Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 
(вихованців) у системі загальної середньої освіти, що додаються. 

     2. Департаменту  загальної  середньої  та  дошкільної  освіти 
(Єресько О.В.): 

     2.1. Подати  цей наказ на державну реєстрацію до Міністерства 
юстиції України в установленому порядку. 

     2.2. До 01.08.2011 розробити вимоги до оцінювання  навчальних 
досягнень  учнів  (вихованців)  з предметів інваріантної складової 
навчального плану. 

     3. Розмістити цей наказ на офіційному веб-сайті  Міністерства 
та   на  освітньому  порталі  "Єдине  освітнє  інформаційне  вікно 
України". 

     4. Цей  наказ  набирає  чинності  з   дня   його   офіційного 
опублікування. 

     5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника 
Міністра Б.М.Жебровського. 

Критерії оцінювання НУШ

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАКАЗ

№ 1154 від 27 серпня 2019 року

Про затвердження методичних рекомендацій
щодо оцінювання навчальних досягнень учнів
другого класу

Відповідно до Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 87 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688), НАКАЗУЮ:

1. Затвердити методичні рекомендації щодо оцінювання навчальних досягнень учнів другого класу.

2. Встановити, що орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи, затверджені наказом МОН від 21.08.2013 № 1222 (із змінами), не застосовуються до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів 2-го класу.

3. Департаментам (управлінням) освіти і науки обласних, Київської міської державних адміністрацій, Інститутам післядипломної педагогічної освіти довести цей наказ до відома керівників закладів загальної середньої освіти.

4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Карандія В. А.

Міністр                   Лілія Гриневич

Критерії оцінювання 3-4 класи

  Додаток

до наказу МОН України

від 19.08.2016    №1009 

   

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних

 досягнень учнів початкової школи

(3-4 класи)

УКРАЇНСЬКА МОВА

Оцінювання змісту письмового діалогу здійснюється за тими ж орієнтовними вимогами, що і оцінювання усного діалогу. Грамотність письмового діалогу перевіряється, але не оцінюється.

Обсяги утворених усних діалогів: в 3 класі – 4-5 реплік одного учасника/учасниці розмови, у 4 класі –5-6 реплік одного учасника/учасниці розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул). Обсяги письмових діалогів: в 3 класі –      4 репліки одного учасника/учасниці розмови, у 4 класі – 5 реплік одного учасника/учасниці розмови (з урахуванням вступних і прикінцевих етикетних формул).

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ПРАВОЗНАВСТВА

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ

УЧНІВ З ПРАВОЗНАВСТВА

Під час оцінювання навчальних досягнень із правознавства враховується:
· рівень оволодіння знаннями про систему об'єктивно існуючих державно-правових реалій;
· рівень умінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;
· рівень сформованості навичок діяти згідно з нормами права в конкретних життєвих ситуаціях.
Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4, 5-9 класів з основ християнської ети

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів 1-4, 5-9 класів 

з основ християнської етики

Під час оцінювання навчальних досягнень школярів із основ християнської етики враховується:
- знання учнями морального вчення Ісуса Христа, змісту Божих Заповідей, ставлення школярів
до світу у світлі Біблії, змісту християнського спілкування;
- уміння учнів керуватися в житті Божими Заповідями, моральним вченням Ісуса Христа,
вести себе у світлі Біблії, виявляти особистісні моральні християнські чесноти.
Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІСТОРІЇ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Предметні компетентності:
Комплексним показником рівня історичної освіти є історична компетентність учнів, тобто здатність пізнавати минуле, заснована на знаннях, ціннісних орієнтирах і досвіді, набутих під час навчання.
До елементів історичної компетентності належать:

Хронологічна,тобто уміння орієнтуватися в історичному часі, встановлювати близькі та далекі причино-наслідкові зв’язки, розглядати суспільні явища в конкретно-історичних умовах, виявляти зміни і тяглість життя суспільства;
Просторова компетентність – уміння орієнтуватися в історичному просторі та знаходити взаємозалежності в розвитку суспільства, господарства, культури і природного довкілля;
Інформаційна компетентність – уміння працювати з джерелами історичної інформації, інтерпретувати зміст джерел, визначати їх надійність, виявляти і критично аналізувати розбіжності в позиціях авторів джерел;
Логічна компетентність – уміння визначати і застосовувати теоретичні поняття для аналізу й пояснення історичних подій та явищ, ставити запитання та шукати відповіді, розуміти множинність трактувань минулого та зіставляти різні його інтерпретації;
Аксіологічна компетентність – уміння формулювати оцінку історичних подій та історичних постатей, суголосну до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, осмислювати зв’язки між історією і сучасним життям.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНОЗЕМНИХ МОВ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Основними видами оцінювання з іноземної мови є поточне, тематичне, семестрове, річне оцінювання та підсумкова державна атестація. Більшість прийомів поточного оцінювання спрямовано на детальну перевірку окремих параметрів мови або вмінь мовлення, яких щойно навчили, тематичне оцінювання проводиться на основі поточного оцінювання й виставляється єдиний тематичний бал. Під час виставлення тематичного бала результати перевірки робочих зошитів не враховуються.

Семестрове оцінювання з іноземної мови проводиться один раз наприкінці семестру за чотирма видами мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письмо).

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з математики

Критерії оцінювання

навчальних досягнень учнів

з МАТЕМАТИКИ

До навчальних досягнень учнів з математики, які підлягають оцінюванню, належать:

·         теоретичні знання, що стосуються математичних понять, тверджень, теорем, властивостей, ознак, методів та ідей математики;

·         знання, що стосуються способів діяльності, які можна подати у вигляді системи дій (правила, алгоритми);

·         здатність безпосередньо здійснювати уже відомі способи діяльності відповідно до засвоєних правил, алгоритмів (наприклад, виконувати певне тотожне перетворення виразу, розв'язувати рівняння певного виду, виконувати геометричні побудови, досліджувати функцію на монотонність, розв'язувати текстові задачі розглянутих типів тощо);

·         здатність застосовувати набуті знання і вміння для розв'язання навчальних і практичних задач, коли шлях, спосіб такого розв'язання потрібно попередньо визначити (знайти) самому.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються такі рівні навчальних досягнень школярів з математики:

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з образотворчого мистецтва

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
з образотворчого мистецтва

Особливістю системи оцінювання досягнень учнів з дисциплін художньо-естетичного циклу є її багатофункціональність, що зумовлена багатокомпонентністю змісту мистецької освіти, спрямованої на цілісне формування художньо-естетичної культури учнів, і передбачає:

 - формування в учнів емоційно-естетичного ставлення до дійсності, світоглядних орієнтацій, особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, вітчизняної та зарубіжної художньої культури;

 - розвиток емоційно-почуттєвої сфери, оригінального асоціативно-образного мислення, універсальних якостей творчої особистості;

 - формування знань та уявлень про мистецтво, розуміння специфіки художньо-образної мови різних видів мистецтва, здібності до сприймання та інтерпретації художніх творів;

 - розширення естетичного досвіду, вмінь і навичок у сфері мистецької діяльності, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні.

 Об’єктами перевірки та оцінювання у процесі вивчення мистецьких дисциплін учнями мають стати:

 - здатність учнів сприймати, розуміти і відтворювати твори мистецтва, інтерпретувати їх художньо-образний зміст (висловлювати власне естетичне ставлення);

 - вміння і навички з практичної художньої діяльності (відтворення за зразком), досвід самостійної та творчої діяльності (застосування набутих знань і вмінь у змінених, зокрема, проблемно-пошукових ситуаціях);

 - обізнаність у сфері мистецтв – елементарні знання та уявлення про мистецтво, його основні види і жанри, розуміння художньо-естетичних понять та усвідомлене користування відповідною термінологією, уявлення про творчість відомих вітчизняних і зарубіжних митців (мистецтвознавча пропедевтика);

- загальна естетична компетентність, художньо-образне мислення учнів як інтегрований результат навчання, виховання й розвитку.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

Оцінювання навчальних досягнень учнів з трудового навчання здійснюється у двох аспектах: оцінюється рівень оволодіння теоретичними знаннями та якість практичних умінь і навичок, тобто здатність до застосування вивченого матеріалу під час виконання практичних робіт. Критерії, за якими здійснюється  оцінювання навчальних досягнень учнів мають комплексний характер. До них належить: рівень застосування знань та умінь в практичній роботі; уміння користуватися різними видами конструкторсько-технологічної документації та іншими джерелами інформації; дотримання технічних вимог у процесі виконання робіт (якість виробу); уміння організовувати робоче місце і підтримувати порядок на ньому в процесі роботи; рівень сформованості трудових прийомів і умінь виконувати технологічні операції; дотримання правил безпечної праці та санітарно-гігієнічних вимог; дотримання норм часу на виготовлення виробу; рівень самостійності у процесі організації і виконанні роботи (планування трудових процесів, самоконтроль і т. п.), виявлення елементів творчості.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНФОРМАТИКИ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ІНФОРМАТИКИ У СИСТЕМІ ЗАГАЛЬНОЇ ОСВІТИ

До навчальних досягнень учнів з інформатики, які підлягають оцінюванню, належить:

‑ теоретична база знань: уявлення про інформацію, її властивості, інформаційні процеси та інформаційні системи, загальні принципи розв'язування задач за допомогою комп'ютера з використанням програмного забезпечення загального та конкретно-предметного призначення, формулювання проблем і постановку задач, побудову відповідних інформаційних моделей, основи алгоритмізації і програмування, принципи будови та дії комп'ютера, уявлення про можливості використання глобальної мережі Інтернет, пошук потрібних відомостей.

‑ практичні навички: навички роботи з пристроями введення-виведення даних, прикладним програмним забезпеченням загального і навчального призначення - програмами технічного обслуговування апаратної складової, операційними системами, програмами для архівування файлів, антивірусними програмами, редакторами текстів, графічними редакторами, засобами підготовки комп'ютерних презентацій та публікацій, табличними процесорами, системами управління базами даних, інформаційно-пошуковими системами, експертними системами. мультимедійними комп'ютерними енциклопедіями, педагогічними програмними засобами для комп'ютерної підтримки навчання з різних предметів, програмами-браузерами для перегляду гіпертекстових сторінок, програмами для роботи з електронною поштою та телеконференціями, пошуку потрібних відомостей в глобальній мережі Інтернет, створення гіпертекстових сторінок тощо; навички складання, описування та реалізації найпростіших алгоритмів і програм з використанням різних засобів їх подання, зокрема деякої мови програмування.

Оцінювання якості підготовки учнів з інформатики здійснюється в двох аспектах: рівень володіння теоретичними знаннями та здатність до застосування вивченого матеріалу у практичній діяльності.

Відповідно до ступеня оволодіння зазначеними знаннями і способами діяльності виокремлюються чотири рівні навчальних досягнень школярів з інформатики, що відображено в таблиці і побудовано таким чином, що досягнення певного рівня навчальних досягнень передбачає, що усі вказані для попередніх рівнів знання, уміння і навички опановані учнем.

Критерії оцінювання навчальних досягнень з природознавства

Природознавство. Критерії оцінювання навчальних досягнень

При оцінюванні навчальних досягнень з природознавства враховується:

засвоєння на рівні вимог навчальної програми знань про об'єкти і процеси, що відбуваються у природі, сформованість понять про системи живої і неживої природи;

сформованість елементарних умінь та навичок до спостереження, опису, експерименту.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ОСНОВ ЗДОРОВ'Я

Основи здоров'я.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ .

При оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів з основ здоров'я враховуються знання та дотримання школярами правил збереження власного життя та здоров'я й оточуючих.

Позитивно оцінюється кожний крок учня, спрямований на:

підвищення рівня знань про здоров'я й безпеку життєдіяльності, здоровий спосіб життя, уміння використовувати здобуті знання для зміцнення здоров'я;

набуття навичок, що сприяють фізичному, соціальному, духовному та психічному здоров'ю;

позитивне ставлення до здорового способу життя.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ З ХІМІЇ

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ НАВЧАЛЬНИХ ДОСЯГНЕНЬ УЧНІВ .

При оцінюваннї рівня навчальних досягнень з хімії враховується:

рівень засвоєння теоретичних знань;

оволодіння хімічною мовою як засобом відображення знань про речовини і хімічні явища;

сформованість експериментальних умінь, необхідних для виконання хімічних дослідів, передбачених навчальною програмою;

здатність учнів застосовувати набуті знання на практиці;

уміння розв'язувати розрахункові задачі.

За відмінностями між обсягом і глибиною досягнутих результатів, ступенем самостійності у виконанні завдань, здатністю використовувати знання у нових ситуаціях виокремлено рівні навчальних досягнень учнів, що оцінюються за 12-бальною шкалою.

Кожний наступний рівень вбирає в себе вимоги до попереднього, а також додає нові характеристики.

Визначальними в оцінюванні рівня навчальних досягнень учнів є особистісні результати пізнавальної діяльності, в яких відбиваються загальнопредметні компетентності, набуті учнями в процесі навчання хімії.

Критерії оцінювання навчальних досягнень з біології

 Критерії оцінювання навчальних досягнень

При оцінюванні рівня навчальних досягнень з біології враховується:

- рівень оволодіння біологічними ідеями, що становлять важливу складову загальнолюдської культури: рівні організації живої природи, зв'язок будови і функцій організмів, історичний розвиток органічного світу, різноманітність організмів, цілісність і саморегуляція живих систем, зв'язок людини і природи;

- рівень умінь використовувати теоретичні знання у практичній діяльності, під час розв'язування задач чи вправ різного типу, уміння робити висновки та узагальнення на основі практичної діяльності;

- рівень оволодіння практичними уміннями та навичками спостереження та дослідження природи, виконання лабораторних та практичних робіт.

Всі види оцінювання навчальних досягнень учнів  здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.