Протокол
засідання
педагогічної ради Одаївської гімназії
Тисменицької
міської ради
від 27.05.2022року с.Одаї №10/01-07
Голова педради: Присяжнюк Г.Г.
Секретар: Мельник Л.М.
ПРИСУТНІ: 15 чоловік
(Арабчук Г.М.,Блажків О.В.,Богак М.В.,Вербінець М.М., Волошин Р.В., Григорчак В.І.,Григорчак Г.Ф.,
Дутчак І.І., Збіглей М.В., Савик М.В., Слобода І.М. ,Токарук С.В., Фицик М.Л.).
ПОРЯДОК ДЕННИЙ:
1. Про виконання рішень
попередньої педагогічної ради.
2. Про схвалення вибору
модельних навчальних програм предметів, інтегрованих курсів, за якими будуть
навчатися здобувачі освіти 5 класу у 2022/2023 н.р.
3. Про схвалення вибору електронних версій оригінал-макетів підручників для 5 класу закладів загальної середньої освіти, поданих на конкурсний відбір підручників ( крім електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних працівників для навчання у 5 класі у 2022/2023н.р.
4. Про схвалення вибору другої
іноземної мови для вивчення у 5 класі.
5.Про
проведення інструктажів щодо дотримання правил життєдіяльності учнів в
літній період та підготовку звіту щодо
проведеної роботи.
6.Про
організацію медоглядів школярів та працівників у 2022 році.
7.Про
звіт Присяжнюк Г.Г. на посаді директора
Одаївської гімназії
Тисменицької міської ради за період 2021/2022 н.р.
8.Про
деякі питання видачі документів про загальну середню освіту в умовах
воєнного стану в Україні.
9.Про
здійснення превентивних заходів серед здобувачів освіти гімназії в умовах
воєнного стану в Україні.
10.Про проведення лінійки « Останній дзвоник»в онлайн режимі.
1. СЛУХАЛИ:
Савик М.В., заступника
директора з навчально-виховної роботи, про викоання рішень попередньої педради
та про організацію роботи щодо вибору
учителями модельних навчальних програм
предметів, інтегрованих курсів, за якими будуть навчатися здобувачі освіти 5
класу у 2022/2023 н.р. Мирослава Василівна відзначила про те ,що модельна навчальна програма - документ, що визначає
орієнтовну послідовність досягнення очікуваних результатів навчання учнів,
зміст навчального предмета, інтегрованого курсу та види навчальної діяльності
учнів, рекомендований для використання в освітньому процесі в порядку,
визначеному законодавством. Модельні навчальні програми можуть бути розроблені
для всього рівня базової середньої освіти (5-9 класи) або окремо для кожного
циклу: адаптаційного циклу (5-6 класи) та циклу базового предметного навчання
(7-9 класи). Поданий у додатку 5 до наказу МОН від 19.02.2021 № 235 перелік
модельних навчальних програм є базовим і може бути доповнений іншими модельними
навчальними програмами, які отримають гриф «Рекомендовано Міністерством освіти
і науки України», шляхом внесення змін до цієї Типової освітньої програми в
установленому порядку. Спираючись на модельні навчальні програми, заклад освіти
може розробляти навчальні програми предметів, білінгвальних курсів,
інтегрованих курсів, що мають містити опис результатів навчання в обсязі не
меншому, ніж визначено Державним стандартом та/або відповідними модельними
навчальними програмами. Формування змісту навчальних предметів, білінгвальних
курсів, інтегрованих курсів може здійснюватися шляхом упорядкування в логічній
послідовності результатів навчання кількох освітніх галузей, однієї освітньої
галузі або її окремих складників. Навчальні програми, що розроблені на основі
модельних навчальних програм, затверджуються педагогічною радою закладу освіти.
На основі держстандарту розробляються типова освітня програма (державний
рівень), модельні навчальні програми (авторські колективи із затвердженням
державою) та навчальні програми (можуть розробляти навіть окремі вчителі). У
держстандарті для кожної освітньої галузі окреслена мета навчання певного предмета. Далі йдуть групи
результатів навчання: загальні, конкретні результати навчання і орієнтири для
оцінювання. Основа будь-якої програми –
формування наскрізних умінь. В українському законодавстві це: -критичне та системне мислення; -здатність
співпрацювати з іншими людьми;
-ухвалювати рішення;
-оцінювати
ризики;
-уміння конструктивно керувати емоціями;-ініціативність;
-читання з розумінням;
-уміння висловлювати власну думку усно й письмово; -здатність
логічно обґрунтувати позицію;
-творчість;
-здатність
розв’язувати проблеми.
Наскрізні вміння стосуються кожної з
визначених законом
“Про освіту” компетентностей. Водночас кожна освітня галузь робить внесок у розвиток
кожної компетентності (це називається компетентісним потенціалом
освітньої галузі). Наприклад, математична освітня галузь розвиває не тільки
математичну компетентність, а тій чи іншій мірі й решту компетентностей.
У центрі уваги розробників програм
також мають бути ціннісні орієнтири:
унікальність і талановитість
кожної дитини,
формування цілісного
світогляду
становлення вільної особистості;
гармонійний фізичний і
психоемоційний розвиток;
добробут і безпека;
утвердження людської гідності та
доброчесності;
визнання своєї ідентичності
активне громадянство.
ЧИМ ВІДРІЗНЯЮТЬСЯ МОДЕЛЬНІ ТА НАВЧАЛЬНІ ПРОГРАМИ
Модельна
навчальна програма визначає орієнтовну послідовність та окреслює очікувані
результати навчання учнів. Тоді як навчальна програма конкретизує ці
послідовності та результати й чітко їх визначає. Це, фактично, означає, що ми
маємо віднайти шляхи, що дають змогу з модельної програми “проростити” чіткішу
та зрозумілішу навчальну. Модельна програма визначає зміст предмета чи
інтегрованого курсу, що викладається, а також різновиди діяльності учнів.
Навчальна ж програма описує це більш конкретно та детально. Так само модельна
програма не визначає кількості годин викладання, тоді як навчальна визначає
мінімальне й максимальне навантаження з певного предмета чи курсу. Навчальну
програму затверджує педрада закладу освіти, тоді як модельна отримує гриф від
держави. Модельні програми формують зв’язок між очікуваними результатами,
змістом навчання й різновидами навчальної діяльності. Вона не дає конкретних
пояснень щодо викладання предмету, тому є широкий простір для авторської думки
та креативу під час створення навчальних матеріалів. Тож будь-який авторський
колектив чи окремі вчителі можуть розробляти навчальну програму й навчальні
матеріали на основі модельної програми. Автори модельної навчальної програми
перетворюють орієнтири для оцінювання зі стандарту освіти в очікувані
результати навчання, а також визначають зміст та різновиди навчальної
діяльності. Очікувані результати навчання – це результати, яких учні мають
досягти на певному етапі освітнього процесу. У модельній програмі результати навчання вибудовуються в певній логічній
послідовності. І це головне завданя модельної програми – визначити послідовність
досягнення очікуваних результатів, наприклад, у розрізі розділу чи теми. І ця послідовність уже є ознакою різних навчальних програм,
оскільки вона може бути різною в різних модельних програмах (наприклад, навпаки
– від лексичного значення до граматичної та фонетичної побудови). Отже,
модельні навчальні програми призначені для упорядковування логіки та
послідовності отримання результатів навчання. Ця логіка далі має розкриватися в
навчальних програмах. Модельна програма не є остаточною, не з нею
вчитель іде в клас. Педагог іде до дітей із баченням не просто
досягнення очікуваних результатів, а з прив’язкою цих результатів до певного
часового проміжку. Причому цей проміжок – не рік, пів року чи семестр, а кожен
урок. Це фіксується в навчальній програмі. Тому навчальні програми і складають
переважно на рівні закладу освіти. Отже, саме тут відбувається подальша
деталізація результатів навчання – від очікуваних результатів за розділом та
темою (що визначає модельна програма) до очікуваних результатів кожного уроку. Часто під час розроблення навчальних програм заклад бере за основу модельну
програму, злегка адаптувавши її до своїх потреб. Проте це не зовсім правильно,
оскільки такий підхід не враховує всіх переваг навчальних програм. Експерти
рекомендують насамперед звертатися до першоджерел – відповідних законів та
стандартів, а вже в другу чергу брати до уваги модельні навчальні програми.
Адже жодна модельна навчальна програма не має достатньо інформації для того,
щоби створити дієву навчальну програму. Модельна програма мусить бути
конкретизована в навчальній програмі. Насамперед у модельних навчальних
програмах не зазначається необхідна кількість годин на викладання тої чи іншої
теми. Ба більше – лише вчитель розуміє, які теми треба викладати для повторення
та закріплення вже пройденого, а які уроки будуть спрямовані на формування
абсолютно нових знань та умінь. Наприклад, формулювання “вирізняє лексичні
явища…” в модельній програмі можна трансформувати в низку тем, так би мовити,
нижчого рівня – “однозначність та багатозначність, пряме та переносне значення,
синонімія та антонімія” тощо. Навчальні програми також можуть містити
міжгалузеві проєкти. Адже під час розроблення модельних програм є змога лише
зазначити та рекомендувати, в межах якогось розділу можна запропонувати учням
міжгалузевий проєкт. Оскільки
створення проєкту залежить від низки чинників у навчальному закладі,
деталізація його реалізації можливе лише в навчальній програмі, коли є змога врахувати
можливості вчительського колективу та особливості роботи школи. Те саме
стосується й оцінювання: як часто й що саме оцінювати. Автори модельної
навчальної програми можуть дати лише загальні рекомендації, а не конкретні
відповіді. Натомість школа може працювати за внутрішнім планом річного
оцінювання, відповідно до якого кожен учитель розробляє систему оцінювання
свого предмета. В оцінюванні школа спирається на свої принципи і стандарти
оцінювання. Підручник створюється за модельною навчальною програмою. Адже вона, хоч і
не враховує кількість годин та створена для “узагальненого” навчального
закладу, проте орієнтована на використання в різних навчальних закладах.
ВИСТУПИЛИ:
Токарук С.В., учителька
англійської мови, яка ознайомила з вибраною
програмою. Модельна навчальна програма «Іноземна мова. 5-9 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автори Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан
М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В. ). «Рекомендовано Міністерством освіти і
науки України» (наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795).
Програма відображає засадничі ідеї
Державного стандарту базової середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів
України від 30. 09. 2020 р. № 898) та ідеї концепції «Нова українська школа»
(2016 р.).
Програма ґрунтується на принципах:
-
комунікативної спрямованості освітнього процесу для
реалізації цілей і завдань навчального предмету «Іноземна мова»;
-
особистісної орієнтації на учня/ученицю;
-
підтримки автономії учня/учениці;
-
взаємопов’язаності (інтеграції) видів мовленнєво діяльності (аудіювання, говоріння, читання, письма) в
освітньому процесі.
Мета компетентнісно
орієнтованого навчання іншомовного спілкування учнів 5–9 класів полягає у спрямуванні навчального процесу на
формування в учнів здатності цілісно поєднувати здобуті знання, сформовані
уміння і навички, набутий навчальний досвід, світоглядні цінності,
ставлення та переконання з
активною творчою самостійною науково-дослідницькою діяльністю в межах
окреслених навчальною програмою орієнтирів у процесі добору та використання мовного
та інформаційного контенту
для продукування усних і
письмових текстів та для ідентифікації чужомовних висловлень у процесі їх
сприймання (читання і слухання).
Зміст Програми спрямовано на формування таких мовленнєвих функцій:
- описувати, розповідати, характеризувати;
-
порівнювати;
- аргументувати свій вибір, власну
точку зору;
- запитувати і надавати
інформацію;
- розпитувати з метою роз’яснення та уточнення інформації;
- просити про допомогу;
- пропонувати, приймати, відхиляти
пропозицію;
- висловлювати свої враження, почуття
та емоції;
- давати оцінку подіям, ситуаціям, вчинкам, діям, фактам;
- обмінюватися думками.
Програма
розрахована на 105 годин в рік (3 години в тиждень).
Присяжнюк Г.Г., учителька історії, яка повідомила про вибір програми.
Модельна навчальна програма “ Вступ до історії України та громадянської
освіти.5 клас “ для закладів загальної середньої освіти(автори Бурлака О.В.,
Власова Н.С., Желіба О.В., Майорський В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.) Рекомендовано
Міністерством освіти і науки України» (наказ Міністерства освіти і науки
України від 12.07.2021 № 795 .
Курс «Вступ до історії України та
громадянської освіти» реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання
громадянської та історичної освітньої галузі Державного стандарту базової
середньої освіти.
До особливостей курсу належать:
1) пропедевтичний характер – ознайомлення учнів/учениць зі світом шкільної
історії та основами історичного процесу, ознайомлення з методами дослідження
історії;
2) інтегрований характер – ознайомлення з історичним процесом відбувається
на основі органічного поєднання епізодів всесвітньої історії та історії
України; 3) технологічний підхід до вивчення – пропонується вивчення історії
шляхом реалізації діяльнісного підходу в освітньому процесі.
Головною метою курсу є
зацікавлення учнів шкільною історією, ознайомлення з методами, технологіями та
інструментарієм історичних досліджень; розвиток критичного мислення та
медіаграмотності; формування розуміння тяглості історичного процесу, органічної
взаємодії загальнолюдського, національного та особистісного поступу; формування
розуміння цінності людини, її ідентичності, прав людини, принципів взаємодії
людей в спільнотах на різних історичних етапах; формування культури життя в
мультикультурному суспільстві, навичок конструктивної взаємодії в суспільстві
для забезпечення сталого розвитку; формування особистості патріота України з
активною громадянською позицією.
Основними завданнями курсу є:
сформувати у здобувачів освіти
розуміння історії як науки; познайомити
учнів із цікавими епізодами історії України та світу;
спонукати до дослідження історії родини та рідного краю засобами історії
формувати компетентності: загальні (уміння учитися упродовж життя, громадянська
та соціальна компетентність, обізнаність у сфері культури тощо); предметні
(хронологічна, просторова, інформаційна тощо);
розвивати історико-хронологічне, геопросторове, критичне, системне
мислення;
розвивати пізнавальний інтерес здобувачів освіти до історії через створення
умов для активної взаємодії між вчителем/учителькою і учнями/ученицями, для
виконання учнями/ученицями творчих, практичних завдань;
сприяти формуванню фундаментальних цінностей сучасного світу, а саме —
демократії, свободи, поваги до прав людини, потреби гармонії людини з природою
засобами історії формувати компетентності: загальні (уміння учитися упродовж
життя, громадянська та соціальна компетентність, обізнаність у сфері культури
тощо); предметні (хронологічна, просторова, інформаційна тощо);
• розвивати історико-хронологічне, геопросторове, критичне, системне
мислення;
розвивати пізнавальний інтерес здобувачів освіти до історії через створення
умов для активної взаємодії між вчителем та учнями, для виконання учнями/ученицями
творчих, практичних завдань;
• сприяти формуванню фундаментальних цінностей сучасного світу, а саме —
демократії, свободи, поваги до прав людини, потреби гармонії людини з природою.
Програма
розрахована на 35 годин в рік (1 година в тиждень -рекомендована ,мінімальна ,2
год.- максимальна )
Слобода І. М., учителька зарубіжної літератури, яка повідомила про
вибір програми. Модельна навчальна програма “Зарубіжна література 5-6 клас”для
закладів загальної середньої освіти (автори Ніколенко О.М., Ісаєва О.О.,
Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця
В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова Т.А.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»
(наказ Міністерства освіти і науки України від 12.07. 2021 № 795)
«Зарубіжна література» як навчальний
предмет, що охоплює різноманіття національних літератур, містить величезний
духовний потенціал, необхідний для української молоді початку третього
тисячоліття. У процесі вивчення зарубіжної літератури учні мають змогу відкрити
інші країни та культури крізь призму художніх творів, заглибитися у світ
людських почуттів та стосунків, пізнати життя природи та суспільства, відчути
силу творчої фантазії та людської думки, критично мислити й співпереживати
разом із літературними персонажами, краще розуміти себе та інших, цінувати
«своє» (рідне, національне) і поважати «чуже» (значуще для розвитку власної
особистості та української нації), сформувати гуманістичний світогляд і
національну свідомість на основі громадянських пріоритетів і толерантності до
інших народів, рас, національностей. Предмет «Зарубіжна література» в галузі
загальної середньої освіти виконує такі функції: 1) пізнавально-ціннісну
(пізнання життя, людини й світу через художню літературу, формування ціннісних
орієнтирів особистості в період її становлення); 2) естетичну (розвиток уявлень
про специфіку мистецтва слова, естетичного смаку, умінь розрізняти художню
вартість творів); 3) розвивальну (розвиток розумових і творчих здібностей,
критичного мислення, індивідуального стилю пізнавальної діяльності, навичок
роботи з книжкою та комп’ютером із метою розширення кола читання, формування
культури спілкування); 4) соціально-адаптаційну (соціокультурна адаптація
особистості до умов сучасного суспільства); 5) виховну (виховання моральних і
громадянських якостей, національної свідомості, відповідальності за збереження
духовних надбань України й людства). Вивчення зарубіжної літератури спрямоване
не лише на набуття знань про доробок письменників, окремі художні твори,
літературні жанри та стилі, а передовсім покликане залучити учнів до процесу
суб’єктивізації знань, пізнання довколишнього світу і самопізнання в процесі
навчання, народження у свідомості школярів «власного тексту» культури,
збагаченого особистісним «Я», що сприятиме розширенню емоційно-чуттєвого
досвіду учнів, формуванню їхніх ціннісних орієнтацій і ставлень, залученню їх
до міжкультурного діалогу через здобутки світового красного письменства.
Сприяючи культурному зближенню України із країнами Європи і світу, зарубіжна
література є важливим чинником духовного розвитку української нації, виховання
молодого покоління патріотів, відданих національним ідеалам і водночас
відкритих до здобутків інших країн і народів.
Головна мета вивчення зарубіжної літератури
в системі середньої освіти – прилучення учнів до найкращих здобутків класичної
й сучасної художньої літератури різних країн і народів, формування компетентних
читачів, здатних творчо сприймати, критично оцінювати й насолоджуватися
художніми творами, брати участь у різних комунікативних ситуаціях та взаємодії
(зокрема із застосуванням цифрових технологій) на підставі прочитаних художніх
текстів і медіатекстів відповідно до контексту.
Завдання вивчення
зарубіжної літератури в основній школі:
- репрезентувати
актуальні для школярів художні твори (класичні та сучасні), необхідні для
духовної та психологічної адаптації людини в сучасному полікультурному
суспільстві;
- сформувати в учнів
сталу потребу в діалозі з творами словесного мистецтва, необхідність у власній
рефлексії над почуттями й 6 думками, які виникають в семантичному та
естетичному полі художнього тексту;
- навчити школярів
естетично сприймати літературні твори, виявляти їх художню своєрідність,
розглядати в контексті розвитку загальнолюдської культури та національних
культур різних країн і народів;
- розширити
особистісний культурно-естетичний тезаурус учнів на основі набутих знань про
художню літературу світу, практичних умінь і навичок сприймання, аналізу,
інтерпретації, дослідження художніх творів зарубіжних письменників від давнини
до сучасності, а також у процесі творчого діалогу із художніми текстами і
відповідними медіатекстами;
- розвивати високі
моральні якості школярів, їхні ціннісні орієнтації, ставлення, емоційно-чуттєву
сферу особистості;
- виховувати в учнів
патріотизм, повагу до національних традицій і різних культур, толерантне
ставлення до «інакшості», до відмінного від власного погляду.
Зміст навчального матеріалу, представленій у програмі для 5-6 класів,
відповідає Типовій освітній програмі й становить орієнтовно 1,5 години на
тиждень, 2 год.(максимально): на рік 52,5 год. або 70 год.
Дутчак І.І., учителька основи
здоров’я, яка ознайомила присутніх з
вибором програми. Модельна
навчальна програма «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс) для
закладів загальної середньої освіти (автори: Хитра З.М., Романенко О.А.).
Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (наказ Міністерства освіти і науки України
від 12.07.2021 № 795).
Програма охоплює формування
ключових, предметних і наскрізних компетентностей та
реалізує вимоги до обов’язкових результатів навчання за адаптаційний
цикл навчання відповідно до Державного
стандарту.
Основною метою інтегрованого курсу
«Здоров’я, безпека та добробут» є формування у здобувачів освіти
відповідальності за здоров’я, добробут, безпеку та навколишнє середовище, їх
соціальної залученості та активності через формування здорового способу життя,
життєвих навичок, впевненості в собі, розвиток підприємливості, фінансової
грамотності, активного громадянства, доброчесності для безпеки, добробуту та
сталого розвитку.
Головними завданнями
курсу у 5-6 класах є:
• формування в
учня/учениці стійких переконань щодо цінності життя, здоров’я та безпеки для
себе і тих, хто його/її оточує;
• формування сталої мотивації до здорового
способу життя; • виховання дбайливого та усвідомленого ставлення до життя,
здоров’я, безпеки та добробуту;
• розвиток потреби
адекватного самопізнання та всебічного самовдосконалення;
• розвиток активного
громадянства, спрямованого на збереження життя і зміцнення здоров’я згідно з
основними принципами та закономірностями життєдіяльності людини в природному та
соціальному середовищі;
• формування
свідомого прагнення дотримуватися безпечної та етичної поведінки для поліпшення
добробуту;
• розвиток уміння
ухвалювати рішення в повсякденних ситуаціях з користю для безпеки, здоров’я та
добробуту;
• сприяння
індивідуальному розвитку самостійності, підприємливих якостей та споживчої
культури;
• формування вміння
вчитися без шкоди для здоров’я;
• розвиток життєвих
навичок учня/учениці, спрямованих на заохочення дотримуватися здорового способу
життя;
• навчання
учня/учениці методів самооцінки й діагностики стану та рівня здоров’я;
• створення умов для
самовираження здобувачів освіти у різних видах діяльності, становлення
екологічно та фінансово грамотної та соціально адаптованої особистості;
• створення безпечного та
здоров’язбережувального середовища
Кількість годин відповідає рекомендованому
навчальному часу, визначеному Типовою освітньою програмою, затвердженою наказом
Міністерства освіти і науки України № 235 від 19.02.2021 р. «Про затвердження
типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної середньої освіти».
Рекомендовано на тиждень
1,5години; 1година (мінімально), 3 години
(максимально) - відповідно на рік 52,5; 35 або 105 годин.
Вербінець М. М., учителька
інформатики, яка повідомила про
вибір програми.Модельна навчальна програма «Інформатика. 5-6 класи» для
закладів загальної середньої освіти (автори Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І.,
Чернікова Л.А., Шакотько В.В.)
Основні принципи модельної програми.
Модельна програма побудована за концентрично-лінійним принципом. Базові поняття
курсу інформатики, уміння, що сформовані в початковій школі, поглиблюються та
розширюються в 5-6 класах. Значна частина тем, вивчення яких розпочинається в
5-му класі, продовжується в 6-му класі з відповідним ускладненням та
розширенням змісту. Таким чином забезпечується поступове нарощування складності
навчального матеріалу, його актуалізація, повторення, закріплення, що сприяє
формуванню ключових та предметних компетентностей і способів діяльності на
більш високому рівні узагальнення.
Основою для досягнення очікуваних результатів
навчання, визначених у модельній програмі, є діяльнісний підхід, що базується
на доборі інформаційних об’єктів, під час опрацювання яких формуються
відповідні ключові та предметні компетентності.
Діяльнісний підхід також
передбачає реалізацію об’єктного підходу: інформаційні технології
використовуються для опрацювання певних інформаційних об’єктів, які мають певні
властивості; для опрацювання об’єкта необхідно змінити значення його
властивостей; для змінення значення властивостей об’єкта над ним необхідно
виконати певні дії – реалізувати певний алгоритм.
Алгоритмічний підхід полягає у поданні
способів виконання операцій над об’єктами у вигляді алгоритмів. Це сприятиме
розвитку в учнів алгоритмічного мислення, ознаками якого є уміння поділяти
задачі на підзадачі, чітко формулювати правила виконання окремих операцій та
визначати їх послідовність, враховуючи можливості виконавців.
Арабчук Г. М., учителька математики,
яка повідомила про вибір даної програми. Модельна навчальна
програма «Математика.
5 клас»для закладів загальної середньої освіти (автор Істер О.С.)
Модельну
програму створено на основі Державного стандарту базової середньої освіти.
Метою
математичної освітньої галузі є розвиток особистості учня через формування
математичної компетентності у взаємозв’язку з іншими ключовими компетентностями
для успішної освітньої та подальшої професійної діяльності впродовж життя, що
передбачає засвоєння системи знань, удосконалення вміння розв’язувати
математичні та практичні задачі; розвиток логічного мислення та психічних
властивостей особистості; розуміння можливостей застосування математики в
особистому та суспільному житті.
Базові
знання математичної освітньої галузі для 5-6 класів, передбачені Державним
стандартом, що реалізуються цією програмою, є такими. Методологія математики:
математична термінологія і символіка; математичні твердження; аксіоми і
теореми; індуктивні та дедуктивні міркування; формулювання гіпотез; математичне
моделювання. Числа і вирази: числові множини; натуральні, цілі, раціональні
числа та дії із ними та їх порівняння; звичайні та десяткові дроби; відношення
і відносні величини, відсотки, пропорції; числові і буквені вирази та їх
перетворення. Рівняння і нерівності: рівняння, що розв’язується на основі
залежностей між компонентами і результатом арифметичних дій та з використанням
правил, що ґрунтуються на основних властивостях рівняння; числові нерівності.
Геометрія і вимірювання геометричних величин: первинні геометричні об’єкти
(фігури та відношення); найпростіші геометричні фігури; трикутники,
многокутники; основні геометричні форми: лінії, поверхні, тіла; коло і круг;
рівність; вимірювання відрізків та кутів; площа й об’єм. Координати: система
координат, прямокутна декартова система координат. Дані, статистика та ймовірність:
дані, їх види, подання та обробка; найпростіші комбінаторні задачі; ймовірність
випадкової події.
Переваги модельної навчальної програми:
-
Швидко адаптується в НУШ до виділених 4-6
годин на тиждень, це є
неперенасичена інформацією модельна програма.
-
Програма
за рахунок додаткових тем легко як ущільнюється, так і розтягується.
-
Розроблено і
переглянуто величезну кількість задач з рубрики «Життєва математика». Формуванню ключових компетентностей
сприятимуть сюжети текстових задач, і задач рубрики «Життєва
математика»,
«Україна – це ми» та задачі-проєкти. Задачі рубрики «Цікаві
задачі – поміркуй одначе», ломиголовки, ребуси, задачі з різноманітних математичних змагань та
тестові завдання для розв’язування онлайн допоможуть перетворити навчання на
цікавий творчий процес.
Змінено підхід до теорії. Ми працюватимемо з
іншими дітьми, які не будуть читати 5 сторінок з поясненням нового матеріалу.
Перевага в тому, що текст, який діти знали з молодшої школи, ущільніли. Він подається у вигляді блоків. Додано практично 50%
вправ. Це нові вправи, або замінені новими старі, або прибрані невдалі вправи.
Перспективи
модельної навчальної програми
–
Розробка квестів за
матеріалами підручника. Будуть долучатися зацікавлені вчителі до впровадження.
–
Розробляються
презентації, які можна використати в період дистанційного навчання.
–
Планується розробка
«Порадник для вчителя». Це не є готові уроки з математики, але вони будуть в
форматі word,
які можна буде редагувати.
Аналіз тем
Теми в підручнику сформовані логічно.
Наприклад, тема «Подільність чисел» в 5 класі, закінчується інформацію про
натуральні числа, з якою вони почали знайомиться у 1-4 класах.
Внесені
деякі складні теми (додаткові), які потребують
більше уваги до вивчення (вивчаються на розсуд вчителя).
Перелік тем:
·
Найпростіші
комбінаторні задачі.
·
Розв’язування
текстових задач алгебраїчним методом.
·
Розкладання
натуральних чисел, більших за тисячу на прості множники.
·
Знаходження
найбільшого спільного дільника (НСД) і найменшого спільного кратного (НСК) двох
(кількох) чисел в межах тисячі.
·
Логічні
задачі.
·
Розв’язування
нерівностей з одним невідомим.
Вербінець М. М., учителька мистецтва, яка повідомила про вибір програми.
Модельна навчальна програма «Мистецтво. 5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів
загальної середньої освіти (автори: Масол Л. М., Просіна О. В.) діяльнісного та
культурологічного підходів, які зумовлюють дидактично доцільне визначення
змісту навчання мистецтва і широку палітру методичного інструментарію вчителя.
Компетентнісний підхід розглядаємо як з
позиції цілей і результатів загальної мистецької освіти, які вимірюються у
відповідних формах контролю та оцінювання учнів, так і з позиції організації
процесу навчання: добору доцільного змісту і відповідних художньо-педагогічних
технологій.
Діяльнісний підхід
спрямований на розвиток практичних умінь учнів у різних видах мистецтва,
наскрізних навичок (soft skills) і здатності застосовувати їх у власній життєдіяльності.
Інтегративний підхід виражається в
акцентуванні взаємодії різних видів мистецтва в рамках освітньої галузі та
пошуку міжгалузевих зв’язків, інтеграції навчання мистецтв із соціокультурним
середовищем.
Особистісно зорієнтований підхід сприяє
підвищенню мотивації до навчання, забезпечує розкриття творчого потенціалу і
розвиток індивідуальних художніх здібностей учнів відповідно до інтересів і
потреб.
Культурологічний підхід зумовлює розгляд
мистецтва в широкому культурологічному контексті в єдності цінностей культури
національної та зарубіжної, народної і професійної, елітарної і популярної,
традиційної та інноваційної; у результаті такого підходу в учнів має
сформуватися цілісний художній образ світу, готовність до діалогу культур і
бажання збагачувати особистісний культурний потенціал за допомогою ресурсів
світового мистецтва (за формулою «людина в культурі - культура в людині»).
Особливості організації освітнього
процесу.
Кількість навчальних годин у
програмі відповідає «рекомендованому» навчальному часу (2 год. на тиждень),
визначеному Типовою освітньою програмою (затвердженою наказом МОН від
19.02.2021 р. No 235). Заклад освіти може
змінювати кількість навчальних годин на вивчення інтегрованого курсу або
окремих предметів у межах заданого діапазону навчального навантаження:
«мінімального – 1 год.» та «максимального – 3 год.». При цьому треба
забезпечити умови досягнення результатів навчання в обсязі не меншому ніж
визначено цією програмою.
Збіглей М.В.,
учителька природознавства, яка ознайомила присутніх з вибором програми.
Модельна навчальна програма «Пізнаємо природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для
закладів загальної середньої освіти (авт. Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник
Я.І.). Зміст програми розроблено відповідно до вимог Державного стандарту
базової середньої освіти (2020 р.) з урахуванням вікових, загальнонавчальних і
психологічних особливостей учнів першого циклу навчання базової освіти. Зміст
навчальних занять, методи роботи сприяють вихованню в учнів любові до природи,
своєї Батьківщини, свого краю, розвивають відповідальність за власні вчинки,
почуття обов’язку, толерантності, а також прагнення до пізнання й істини,
цілеспрямованості, наполегливості, ощадливості, працьовитості, екологічної
свідомості.
Інтегрований курс «Пізнаємо природу» для 5-6
класів є продовженням курсу «Я досліджую світ» початкової школи й водночас є
пропедевтичною основою вивчення природничих наук у базовій школі. Новий ступінь
вивчення природи забезпечує початок систематизації знань про об’єкти і явища
природи, формування первинних уявлень про взаємозв’язок між світом неживої і
живої природи, між організмами й середовищем, поглиблює розуміння впливу
діяльності людини на зміни, що відбуваються в навколишньому середовищі. Такий
підхід до відбору змісту відповідає і віковим особливостям розвитку розумових
операцій у молодших школярів, і екологічним вимогам сучасного життя. Цей курс
також завершує вивчення природи в межах єдиного інтегрованого предмета, тому в
змісті велику увагу приділено розкриттю способів та історії пізнання природи
людиною, представлені основні природничі науки, визначена специфічна роль
кожної з них у дослідженні навколишнього світу та в житті людини.
Основна мета програми –
формування особистості учня, який знає та розуміє основні закономірності живої
і неживої природи, володіє певними вміннями її дослідження, виявляє
допитливість, на основі здобутих знань і пізнавального досвіду усвідомлює
цілісність природничо-наукової картини світу, прагне діяти в щоденних ситуаціях
спілкування з природою відповідно до екологічних принципів поведінки,
використовує природознавчі знання для дотримання правил здорового способу
життя.
Цей курс реалізує діяльнісний,
компетентнісний, особистісно орієнтований, дослідницький, рефлексивний,
проблемно-ситуативний та інші підходи до навчання.
Програма сприяє формуванню
ключових компетентностей, зокрема:
- природознавчої, а саме
оволодіння науковим способом пізнання природи, застосування природничих знань
для пояснення явищ природи,
розуміння змін, зумовлених
людською діяльністю; відповідальність за наслідки такої діяльності;
- вільне володіння державною
мовою, збагачення її науковою термінологією;
- математичної, у процесі
вимірювань та розв’язуванні практичних завдань;
- інноваційності, а саме
розуміння своїх здібностей і можливостей, мотивації працювати над собою і
робити світ кращим;
- екологічної, а саме
здобуття навичок дотримання правил поведінки у природі, ощадливого використання
природних ресурсів, розуміння
відповідальності за свої
вчинки;
-
інформаційно-комунікаційної, що виявляється в застосовуванні
інформаційно-комунікаційних засобів у навчанні та життєвих ситуаціях,
умінні планувати та
здійснювати інформаційний пошук в енциклопедіях, науково-популярних виданнях,
інтернеті, під час екскурсій,
обробляти інформацію,
перетворювати її, аналізувати й робити висновки;
- навчання впродовж життя, що
реалізується через бажання вдосконалювати свої здібності та поповнювати знання,
формувати розуміння
необхідності ключових
компетентностей для вибору професії та досягнення успіху в житті; розвивати
особистісний потенціал у процесі
дослідницької та творчої
діяльності;
- громадянської та
соціальної, що виявляються в умінні конструктивно співпрацювати під час спостережень,
досліджень, групових і парних
форм роботи; дбайливому
ставленні до особистого, соціального здоров’я, дотриманні здорового способу
життя; спроможності діяти в
умовах невизначеності та
багатозадачності; освоюванні норм і способів співпраці та спілкування з
однолітками й дорослими;
- культурної, а саме
шанобливе ставлення до національної та світової наукової спадщини, здатність
розуміти та цінувати творчі способи
вираження ідей та емоцій
через різні види мистецтва та інші культурні форми; прагнення до розвитку й
вираження власних ідей, почуттів
засобами культури та
мистецтва;
- підприємливості та
фінансової грамотності, що передбачають ініціативність, спроможність
використовувати можливості та
реалізовувати ідеї у
виконанні проєктів та корисних для громади ініціатив; готовність брати
відповідальність за прийняті рішення.
Інтегрований курс «Пізнаємо природу»
передбачає міжпредметні зв’язки з інформатикою, мовно-літературною,
математичною, технологічною, соціальною і здоров’язбережувальною, громадянською
та історичною, мистецькою галузями.
Організація освітнього процесу: форми та
методи, технології навчання. Інтегрований курс «Пізнаємо природу» базової школи
має чітко визначену практичну спрямованість, яка реалізується під час
організації спостережень у природі, проведення експериментів, виконання
практичних робіт і вправ, моделювання, розв’язання ситуативних, проблемних,
аналітичних завдань та досліджень, організацію уроків-екскурсій, роботу з
науково-популярною літературою, інтернет-ресурсами тощо. Вони спрямовані на
розвиток умінь і навичок роботи з географічними картами та іншими джерелами
інформації, а також передбачають розв’язання природничих, екологічних та
соціально-економічних завдань, здійснення порівняльного аналізу, проведення мінідосліджень,
дискусій, презентацій, експертиз, круглих столів, ділових і рольових ігор,
творчих робіт, індивідуальних і колективних проєктів, написання есе,
повідомлень, виступів тощо. Мета проведення цих робіт може бути різною
–мотиваційною, корегуючою, контролюючою тощо.
Запропоновані підходи сприятимуть
формуванню не лише компетентностей у галузі природничих наук, техніки та
технологій, а й інших
ключових компетентностей (інформаційно-комунікаційної,
соціальної і громадянської, підприємницької, культурної, екологічної,
математичної).
Богак М.В.,
учителька польської мови, яка повідомила про вибір навчальної програми.
Модельна навчальна програма «Польська мова. 5-9 класи (початок вивчення з 5-го
класу)» для закладів загальної середньої освіти (укл. Мацькович М.Р., Бугера
Л.Д., Пришляк Л.А.) «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України» (наказ
Міністерства освіти і науки України від 12.07.2021 №795)
Модельна навчальна програма призначена для вивчення курсу польської мови у
закладах загальної середньої освіти із навчанням українською мовою. Курс
вивчення розпочинається у 5 класі (перший рік навчання) і триває до 9 класу.
Він орієнтований на учнів, для яких польська мова є рідною. Програма враховує
сучасні підходи до вивчення мов, що закладені в Державному стандарті базової
середньої освіти (від 30 вересня 2020 р. No 898) згідно з вимогами, передбаченими статтею 11 Закону
України “Про повну загальну середню освіту”, які ґрунтуються на «Рекомендаціях
Європейського Парламенту та Ради Європи щодо формування ключових
компетентностей освіти впродовж життя», та наскрізні лінії у всіх ключових
компетентностях умінь (пункт 9 Державного стандарту), враховує положення
Концепції «НУШ» (2016) та міжнародні рекомендації в галузі освіти національних
меншин.
Польська мова, як і кожна мова
світу, закарбувала у собі не просто набір знаків, а цілу історію, культуру,
традиції народу, який нею послуговується, відображає особливості його життя.
Вивчаючи багатоманітність планів вираження, можна багато що зрозуміти і дізнатися
про культуру країни, мова якої вивчається. А це приводить нас до необхідності
формування соціокультурної компетенції.
Метою вивчення польської мови у 5
– 9 класах є формування комунікативної компетенції, що має кілька складових:
лінгвістичну, соціолінгвістичну, соціокультурну, стратегічну, соціальну,
дискурсивну. При формуванні комунікативної компетенції звертається увага на
такі види мовної діяльності як говоріння, читання, письмо та аудіювання. Новий
рівень комунікативної компетенції – це певні вміння і навички в організації
мовлення. Це також вміння вибудовувати його логічно, послідовно і переконливо,
ставити завдання і досягати поставленої мети.
Програма має на меті також
виховання та розвиток багатої творчої, толерантної особистості учня, громадянина
України, який з повагою ставиться до інших народів, які проживають на території
нашої держави.
Ключовим поняттям при досягненні зазначеної вище мети, є вирішення
наступних завдань:
- вироблення позитивної мотивації для вивчення польської мови;
- розвиток умінь та навичок необхідних для засвоєння мовленнєвої діяльності
(читання, розуміння усного мовлення, перетворення почутого тексту у різні види
повідомлень, слухання і взаємодія з почутим матеріалом усно та на письмовому
рівні – ведення діалогу, усні та письмові висловлювання, аналіз та
інтерпретація почутого висловлювання, мовного етикету, запобігання
інтерференції);
- засвоєння основної системи норм сучасної літературної польської мови та
поступове збагачення її лексичного запасу (фонетика, орфоепія, граматика,
лексика, фразеологія, стилістика – формування навичок правильної побудови
тексту, правопису, граматики, мовного аналізу тексту, правильного компонування
тексту різних жанрів) ;
- розвиток соціокультурної компетентності, який передбачає готовність і
бажання взаємодіяти з іншими національностями, які проживають на території
України, уміння поставити себе на місце іншого і здатність впоратись із
ситуацією, що склалася, духовний та моральний розвиток учня;
- формування загально навчальних принципів навчання, умінь та навичок
учнів, їх смаків, критичного та гнучкого мислення.
Основними
принципами програми є:
- комунікативна спрямованість;
- особистісна орієнтація;
- автономія учня;
- взаємопов'язане (інтегроване) навчання видів мовленнєвої діяльності
(аудіювання, говоріння, читання та письмо).
Програма з польської мови
враховує засади особистісного розвитку учня, дає йому можливість розвивати свої
здібності, що сприяє також формування належних предметних компетенцій.
Діяльнісний підхід у програмі розвиває набуті під час навчання вміння та
навички.
Програма розрахована на 70 годин в рік (2 години в
тиждень)
Мельник Л.М.,
учителька української мови, яка розповіла про вибір програми. Модельна навчальна
програма «Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:
Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.). Ця модельна навчальна програма розроблена на основі Державного
стандарту базової середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів
України від 30.09.2020 No 898, вона відповідає меті й
ідейним засадам цього документа та реалізує результати, окреслені в ньому. Крім
того, ураховано положення Типової освітньої програми для 5–9 класів закладів
загальної середньої освіти, затвердженої наказом Міністерства освіти і науки
України від 19.02.2021 No 235. Навчальний предмет «Українська мова»
забезпечує реалізацію вимог
до обов’язкових результатів навчання мовно-літературної галузі.
Метою навчання української мови в школі є формування компетентного мовця,
національно свідомої, духовно багатої мовної особистості. Завдання навчального
предмета: навчити вільно, комунікативно доцільно користуватися засобами
української мови; виховати свідоме прагнення до вивчення української мови;
сформувати духовний світ учнів, цілісні світоглядні уявлення, загальнолюдські
ціннісні орієнтири; розвинути мислення, пам’ять, творчі здібності, естетичні
почуття, самоповагу та впевненість у собі.
Знання мають стати інструментом у розв’язанні життєвих проблем, засобом
особистісного розвитку, соціалізації учнів, успішного професійного
становлення та облаштування свого життя.
Ця модельна навчальна програма:
-ґрунтується на засадах цінностей українського народу, особистісно
зорієнтованого, компетентнісного, аксіологічного, діяльнісного,
інтегративногопідходів;
-передбачає реалізацію вимог до обов’язкових результатів навчання в
мовно-літературній освітній галузі;
-ураховує наступність між циклами навчання;
-орієнтується на компетентнісний потенціал мовно-літературної освітньої
галузі.
Мова стає зрозумілішою і швидше
засвоюється дітьми, коли в основу її
вивчення покласти принцип народності. Цей принцип допомагає прищепити
любов до мови, слова через використання всіх видів і жанрів народної
творчості, засвоєння учнями народного мовленнєвого етикету. Важливу роль
відіграють прислів’я та приказки, які є окрасою народної дидактики, допомагають
зробити урок емоційно насиченим, а учням –розвивати свою думку, уявлення,
формувати усне мовлення.
Для досягнення мети вивчення
української мови важливо чергувати різні
методи та прийоми психолого-педагогічної підтримки діяльності учнів:
- заохочення;
- створення яскравих навчально-образних уявлень;
- навчально-пізнавальна гра;
- створення ситуації успіху;
- створення проблемної ситуації;
- поштовх до пошуку альтернативних рішень;
- виконання творчих завдань;
- кооперація учнів.
Ефективність
освіти пов’язують із реалізацією компетентнісного підходу.
Такий підхід передбачає зміщення акцентів із накопичення
нормативно визначених знань, умінь і навичок на вироблення і розвиток умінь
діяти, застосовувати досвід у конкретних умовах. Компетентності дають змогу
усунути суперечності між засвоєними теоретичними відомостями та їх
використанням для розв’язання конкретних життєвих завдань: уміти розрізняти
об’єкти, ознаки, властивості; аналізувати і пояснювати причини та
наслідкиподій, вчинків, явищ; створювати тексти, проєкти; висловлювати
ставлення до подій, вчинків; брати участь у колективних справах, у розв’язанні
навчальних завдань.
Мельник Л.М.,
учителька української літератури, яка
ознайомила з вибором програми. Модельна
навчальна програма «Українська література. 5-6 класи» для закладів загальної
середньої освіти (автори Чумарна М. І., Пастушенко Н. М.)
Модельна
навчальна програма з української літератури розроблена на основі
Державного стандарту базової середньої освіти (затверджений постановою Кабінету
Міністрів України від 30 вересня 2020 р. № 898), базується на цінностях Нової
української школи і орієнтується на ідеал її випускників: освічених українців,
всебічно розвинених, відповідальних громадян і патріотів, здатних до ризику та
інновацій.
Навчальний предмет
«українська література» забезпечує реалізацію частини вимог до обов’язкових
результатів навчання мовно-літературної освітньої галузі. Місце української
літератури в змісті базової освіти визначається насамперед специфікою
літератури як мистецтва слова.
Проблема
комунікації найкраще розкривається саме на матеріалі художньої літератури. Адже
у художньому творі мовленнєве спілкування відображено у всьому різноманітті та
складності. Комунікативний підхід до художнього тексту у 5-6 класах – це
насамперед аналіз комунікативної взаємодії (діалогів) персонажів, ситуацій
спілкування, мети і позицій мовців, комунікативних намірів співрозмовників
(персонажів) тощо. Мета вивчення української літератури для адаптаційного циклу
– розвиток читацької грамотності, збагачення емоційно-чуттєвого досвіду,
формування мотивації до читання, ціннісних орієнтацій і ставлень, творчої
самореалізації, гуманістичного світогляду учнів для духовного, культурного та
національного самовираження. Навчання української літератури у 5-6 класах
спрямоване на формування загальних умінь, визначених Державним стандартом
базової середньої освіти, а саме: 3 – сприймати, аналізувати, інтерпретувати,
критично оцінювати інформацію в художніх текстах різних жанрів та
використовувати інформацію для збагачення власного досвіду і духовного
розвитку; – висловлювати власні думки, почуття, ставлення та ідеї, взаємодіяти
з іншими особами в усній і письмовій формі, зокрема інтерпретуючи фольклорні
тексти, тексти класичної та сучасної художньої літератури; взаємодіяти з іншими
особами в цифровому просторі, дотримуватися норм літературної мови; – сприймати
і використовувати інформацію для досягнення життєвих цілей у різних
комунікативних ситуаціях; – використовувати знання з літератури для власної
творчості.
Завдання вивчення
української літератури:
– розвивати читацьку грамотність, набуту у початковій
школі;
– виховувати вдумливого читача, здатного розуміти
цінності, відображені у художньому творі;
– розвивати образне мислення, художній смак;
– поглиблювати уміння аналізувати елементи художніх
творів, інтерпретувати і оцінювати їх;
– розвивати уміння співвідносити зміст, проблематику
творів зі своїми почуттями, досвідом і цінностями;
– формувати естетичне сприймання художнього тексту і
розуміння його виражальних засобів;
– розвивати емоційний інтелект;
– розвивати творчі здібності школярів, створювати умови
для саморозвитку вільної особистості, адаптованої до умов сучасного життя;
– розвивати уміння і навички мовленнєвої діяльності,
збагачувати словниковий запас учнів;
- поглиблювати уміння працювати з різними видами
інформації, зокрема й електронними, здійснювати пошуководослідницьку
діяльність;
- формувати в учнів активну громадянську позицію,
патріотизм, повагу до культурних цінностей українського народу, його
історико-культурного надбання і традицій, державної мови;
– плекати в учнів любов до рідного краю, відповідальне
ставлення до довкілля.
У програмі
збережено наступність з початковою школою, зокрема розвиваються уміння аналізувати
тексти прислів’їв, приказок, досліджувати мову художнього твору, проблематику
казок, легенд, міфів. Учні оперуватимуть літературознавчими поняттями,
досліджуючи вплив художніх текстів на читача, оцінюючи та інтерпретуючи
художній твір. Уперше в програму з української літератури вводиться поняття
«медіатекст» ( твір масово-інформаційної діяльності та масової комунікації,
конкретний об'єкт медіапродукції). Міжпредметні зв’язки із «зарубіжною
літературою» запропоновано на
змістовно-інформаційому рівні. Зв'язок з навчальним предметом «українська мова»
забезпечуватиме комунікативний підхід до аналізу художнього твору, який
передбачає аналіз діалогів, комунікативних ситуацій, комунікативної взаємодії
персонажів, а також мовленнєва діяльність учнів. Вагоме місце у програмі
належить творам усної народної творчості, яка допомагає розвивати у дітей
почуття національної самосвідомості. Школярі дізнаються про характерні риси
українського народу, його традиції, навчаються жити за законами добра і
справедливості, усвідомлювати змістові та образні особливості творів.
Повернення у кожній темі до джерел народної мудрості (прислів’їв і приказок)
закладає і закріплює у свідомості дитини основоположні цінності, на яких
виховувались покоління наших предків, виховує повагу до духовної культури свого
народу.
До реалізації
програми учитель може підійти творчо: визначити кількість годин, необхідних для
текстуального вивчення, осмислення художніх творів, які входять до кожного
блоку; обрати художні твори у тих блоках, які пропонують твори на вибір;
врахувати, що види навчальної діяльності і очікувані результати повторюються у
різних темах, і це дозволяє упродовж курсу усім учням досягти цілей, визначених
програмою. На розсуд учителя розподіляються години на повторення та узагальнення,
розвиток мовлення, позакласне читання, літературу рідного краю.
УХВАЛИЛИ:
1.1. Схвалити вибір модельної навчальної програми з англійської мови -
“Іноземна мова. 5-9 класи” для закладів загальної середньої освіти (автори:
Зимомря І. М., Мойсюк В. А., Тріфан М. С., Унгурян І. К., Яковчук М. В. ).
1.2. Схвалити вибір модельної навчальної програми з історії - “ Вступ до
історії України та громадянської освіти . 5 клас.” для закладів загальної
середньої освіти (автори: Бурлака О.В., Власов Н.С., Желіба О.В., Майорський
В.В., Піскарьова І.О., Щупак І.Я.).
1.3. Схвалити вибір модельної навчальної програми із зарубіжної літератури-
“Зарубіжна література 5-6 клас”для закладів загальної середньої освіти (автори:
Ніколенко О.М., Ісаєва О.О., Клименко Ж.В., Мацевко-Бекерська Л.В., Юлдашева
Л.П., Рудніцька Н.П., Туряниця В. Г., Тіхоненко С.О., Вітко М.І., Джангобекова
Т.А.)
1.4. Схвалити вибір модельної навчальної програми з основи здоров’я- «Здоров’я, безпека та добробут» 5-6 класи (інтегрований курс) для закладів загальної
середньої освіти (автори: Хитра З.М., Романенко О.А.).
1.5.
Схвалити вибір модельної навчальної програми з інформатики- «Інформатика.
5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко
Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько В.В.).
1.6. Схвалити вибір модельної навчальної програми з математики - «Математика. 5 клас»для закладів загальної середньої освіти
(автор Істер
О.С.).
1.7. Схвалити вибір модельної навчальної програми з мистецтва - «Мистецтво.
5-6 класи» (інтегрований курс) для закладів загальної середньої освіти (автори:
Масол Л. М., Просіна О. В.).
1.8.
Схвалити вибір модельної навчальної програми з прородознавства - «Пізнаємо
природу». 5-6 класи (інтегрований курс)» для закладів загальної середньої
освіти (автори: Біда Д.Д., Гільберг
Т.Г., Колісник Я.І.).
1.9.
Схвалити вибір модельної навчальної програми з польської мови - «Польська
мова. 5-9 класи (початок вивчення з 5-го класу)» для закладів загальної
середньої освіти (укл. Мацькович М.Р., Бугера Л.Д., Пришляк Л.А.).
1.10.
Схвалити вибір модельної навчальної програми з української мови
-«Українська мова. 5-6 класи» для закладів загальної середньої освіти (автори:
Заболотний О.В., Заболотний В.В., Лавринчук В.П., Плівачук К.В., Попова Т.Д.).
1.11. Схвалити вибір модельної навчальної
програми з української літератури - «Українська література. 5-6 класи»
для закладів загальної середньої освіти (автори: Чумарна М. І., Пастушенко Н.
М.).
1.12. З метою забезпечення впровадження Державного стандарту базової
середньої освіти,затвердженого
постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 року №898, належної
організації освітнього процесу у 2022/2023 н.р. вчителям-предметникам Токарук С.В., Присяжнюк Г.Г., Арабчук
Г.М.,Збіглей М.В., Богак М.В.,Слободі І.М.,Мельник Л.М., Вербінець М.М.,Фицику
М.Л. розробити навчальні програми з предмету
на основі Типової освітньої програми для 5-9 класів закладів загальної
середньої освіти ,затвердженої наказом МОН України від 19.02. 2022року №235 та
подати на затвердження педагогічної ради у серпні 2022року.
2. СЛУХАЛИ:
Присяжнюк Г.Г., директорку гімназії, яка
повідомила про проведену організаційну
роботу в гімназії щодо здійснення вибору
учителями-предметниками підручників для
здобувачів освіти відповідно до
інструктивно -методичних матеріалів (додаток до листа МОН України №1/5415-22 від 23.05.2022 року )
та наказу МОН України від 23.05.2022року
№467 « Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від
30вересня 2021 року № 1048 (зі змінами)», на виконання наказу Міністерства освіти і науки України від 30 вересня
2021 року № 1048 «Про проведення конкурсного відбору підручників (крім
електронних) для здобувачів повної загальної середньої освіти і педагогічних
працівників у 2021-2022 роках (5 клас)»з метою організації прозорого вибору
закладами загальної середньої освіти підручників для 5 класу Нової української
школи.
ВИСТУПИЛИ:
Токарук Софія Вікторівна, учителька англійської мови, яка повідомила про вибір підручників для 5 класу. А саме:«Англійська мова (5-й рік навчання)»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (з
аудіосупроводом). Автори:
Джоанна Коста, Мелані Вільямс. Альтернатива: 2.Автори:
Амелія Уолкер, Ненсі Левіс, Маргарет Робінсон, Любченко
О.С.; 1. Автори: Карпюк О.Д., Карпюк
К.Т.; 5. Автори: Мітчелл Г.К., Марілені Малкогіанні; 3. Автори: Задорожна І.П.,
Будна Т.Б., Дацків О.П.; 7. Автори: Лаура Бродбент.
Присяжнюк Галина Гаврилівна , учителька історії, яка повідомила про вибір підручників для 5 класу. А саме:«Вступ до історії України та громадянської освіти»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори:Хлібовська Г.М.,
Крижановська М.Є., Наумчук О.В. у
кількості 6 підручників згідно фактичної мережі та один підручник для учителя. Альтернатива:7. Автори: Власов В.С., Гирич І.Б., Данилевська О.М.; 2.Автори: Щупак І.Я., Бурлака О.В., Піскарьова І.О., Посунько А.С.; 6. Автори: Гісем
О.В., Мартинюк О.О.; 1. Автори: Бакка Т.В., Желіба О.В., Мелещенко Т.В.,
Ашортіа Є.Д.; 3. Автори: Мокрогуз О.П., Єрмоленко А.П..
Слобода Ірина Миколаївна, учителька зарубіжної літератури, яка повідомила про вибір підручників для 5 класу. А саме: «Зарубіжна
література» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори:
Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська
Л.В., Рудніцька Н.П., Ковальова Л.Л., Орлова О.В., Юлдашева Л.П.,
Туряниця В.Г., Лебедь Д.О.. Альтернатива: 6. Автори: Міляновська
Н.Р.; 2. Автори: Волощук Є.В.; 5. Автори:
Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.; 7. Автори: Богданець-Білоскаленко Н.І., Фідкевич
О.Л.; 3. Автори: Глотов О.Л., Щавурський Б.Б..
Дутчак Ірина Ігорівна, учителька основи здоров’я, яка повідомила про вибір підручників для 5 класу. А саме:«Здоров’я, безпека та добробут»
підручник інтегрованого курсу для 5 класу закладів загальної
середньої освіти. Автори: Тагліна О.В.. Альтернатива: 6. Автори: Гущина Н.І., Василашко І.П., за редакцією Бойченко Т.Є.; 8. Автори:
Василенко С.В., Коваль Я.Ю., Колотій Л.П.; 7. Автори: Шиян О.І., Волощенко
О.В., Дяків В.Г., Козак О.П., Седоченко А.Б.; 3. Автори: Воронцова Т.В.,
Пономаренко В.С., Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.; 5. Автори: Здирок О.М., Синюк
Л.Й., Фука М.М..
Вербінець Марія Миколаївна, учителька
інформатики, яка повідомила про
вибір підручника « Інформатика » підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти: Автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова Л.А., Шакотько
В.В.. Альтернатива : 4.Автори: Морзе
Н.В., Барна О.В.; 9. Автори: Козак Л.З., Ворожбит А.В.; 5.Автори: Бондаренко
О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.; 3. Автори: Коршунова
О.В.,Завадський І.О.; 7.Автори: Тріщук
І.В..
Арабчук Галина Мар’янівна, учителька математики,
яка повідомила про вибір підручників для 5 класу.
А саме:«Математика» підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Істер О.С..
Альтернатива: 3. Автори:
Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С.; 7.
Автори: Тарасенкова Н.А.,
Богатирьова І.М., Коломієць О.М., Сердюк З.О., Рудніцька Ю.В.; 4. Автори: Бевз
Г.П., Бевз В.Г., Васильєва Д.В., Владімірова Н.Г.; 2.Автори: Джон Ендрю Біос;
8. Автори: Скварцова С.О..
Вербінець Марія Миколаївна, учителька мистецтва, яка повідомила про вибір
підручника для 5 класу. А саме: «Мистецтво»
підручник інтегрованого курсу для 5 класу
закладів загальної середньої освіти. Автори: Масол Л.М.. Альтернатива: 5. Автори: Кондратова Л.Г., Федун С.І., Чорний О.В.; 1. Автори:
Гайдамака О.В., Лємешева Н.А.; 3.Автори: Аристова Л.С., Чєн Н.В.; 2. Автори:
Кізілова Г.О., Гринишина Л.М.; 6. Автори: Рубля Т.Є., Мед І.Л., Наземнова Т.О.,
Щеглова Т.Л..
Збіглей Марія Василівна, учителька
природознавства, яка повідомила про вибір підручників для 5 класу.
А саме:«Пізнаємо природу» підручник інтегрованого
курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Біда Д.Д.,
Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.. Альтернатива:
4. Автори: Коршевнюк Т.В., Ярошенко О.Г.; 2. Автори: Мідак Л.Я., Фоменко
Н.В., Гайда В.Я., Подолюк С.М., Кравець В.І., Кравець І.В., Олійник І.В.,
Пушкар З.М., Банах С.В., Стахурська В.П., Козловська Л.П.; 1. Автори: Джоан
Ендрю Біос; 7. Автори: Кравченко М.О., Шабанов Д.А.; 6. Автори: Шаламов Р.В.,
Ягенська Г.В..
Богак Мар’яна Василівна, учителька польської мови, яка повідомила про вибір підручників для 5 класу. А саме:« Польська мова (1-й рік навчання)» підручник для 5 класу закладів загальної
середньої освіти. Автори: Біленька-Свистович Л.В., Ковалевський Є., Ярмолюк
М.О..
Мельник Леся Михайлівна, учителька української мови та літератури, яка
повідомила про вибір підручників для 5 класу.
А саме:«Українська література» підручник
для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.. Альтернатива: 8. Автори: Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А.; 1. Автори: Авраменко
О.М.; 2. Автори: Архипова В.П., Січкар С.І., Шило С.Б.; 3.
Автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В., Слоньовська О.В., Ярмульська І.В.; 9.
Автори: Борзенко О.І..
Мельник Леся Михайлівна, учителька української мови та літератури, яка
повідомила про вибір підручників для 5 класу.
А саме:«Українська мова» підручник для 5 класу
закладів загальної середньої освіти. Автори: Заболотний О.В.,
Заболотний В.В.. Альтернатива: 5. Автори: Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.; 1. Автори: Авраменко О.М.;
11. Автори: Ющук І.П.; 2. Автори: Ворон А.А., Солопенко В.А.; 3. Автори: Гапон
Л.О., Грабовська О.М., Петришина О.І., Підручняк О.П.
УХВАЛИЛИ:
2.1.Схвалити вибір підручників з кожної назви підручника у
комплекті з проєктом обкладинки для 5
класу закладів загальної середньої освіти,який здійснили вчителі-предметники на сайті
Інституту модернізації змісту
освіти з 15 до 26 травня 2022року. А саме:
«Англійська мова (5-й рік навчання)»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти (з
аудіосупроводом). Автори:
Джоанна Коста, Мелані Вільямс.
Альтернатива: 2.Автори: Амелія Уолкер, Ненсі Левіс,
Маргарет Робінсон, Любченко О.С.; 1. Автори: Карпюк О.Д., Карпюк К.Т.; 5. Автори: Мітчелл Г.К.,
Марілені Малкогіанні; 3. Автори: Задорожна І.П., Будна Т.Б., Дацків О.П.; 7.
Автори: Лаура Бродбент.
«Вступ до історії України та громадянської освіти»
підручник для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори:
Хлібовська Г.М., Крижановська
М.Є., Наумчук О.В. у кількості 6 підручників згідно фактичної мережі та один
підручник для учителя.
Альтернатива:
7. Автори: Власов В.С., Гирич
І.Б., Данилевська О.М.; 2.Автори: Щупак І.Я., Бурлака О.В., Піскарьова
І.О., Посунько А.С.; 6. Автори:
Гісем О.В., Мартинюк О.О.; 1. Автори:
Бакка Т.В., Желіба О.В., Мелещенко Т.В., Ашортіа Є.Д.; 3. Автори: Мокрогуз
О.П., Єрмоленко А.П.
«Зарубіжна література» підручник для 5 класу закладів
загальної середньої освіти. Автори:
Ніколенко О.М., Мацевко-Бекерська Л.В., Рудніцька Н.П., Ковальова Л.Л., Орлова
О.В., Юлдашева Л.П., Туряниця В.Г., Лебедь Д.О.. Альтернатива: 6. Автори: Міляновська Н.Р.; 2. Автори: Волощук
Є.В.; 5. Автори: Ісаєва О.О., Клименко Ж.В.; 7. Автори: Богданець-Білоскаленко
Н.І., Фідкевич О.Л.; 3. Автори: Глотов О.Л., Щавурський Б.Б.
«Здоров’я, безпека та добробут» підручник інтегрованого
курсу для 5 класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Тагліна О.В.
Альтернатива: 6. Автори:
Гущина Н.І., Василашко І.П., за редакцією Бойченко Т.Є.; 8. Автори: Василенко
С.В., Коваль Я.Ю., Колотій Л.П.; 7. Автори: Шиян О.І., Волощенко О.В., Дяків
В.Г., Козак О.П., Седоченко А.Б.; 3. Автори: Воронцова Т.В., Пономаренко В.С.,
Лаврентьєва І.В., Хомич О.Л.; 5. Автори: Здирок О.М., Синюк Л.Й., Фука М.М..
«Інформатика » підручник для 5 класу закладів загальної
середньої освіти: Автори: Ривкінд Й.Я., Лисенко Т.І., Чернікова
Л.А., Шакотько В.В.
Альтернатива : 4.Автори:
Морзе Н.В., Барна О.В.; 9. Автори: Козак Л.З., Ворожбит А.В.; 5.Автори:
Бондаренко О.О., Ластовецький В.В., Пилипчук О.П., Шестопалов Є.А.; 3. Автори:
Коршунова О.В.,Завадський І.О.;
7.Автори: Тріщук І.В.
«Математика» підручник для 5 класу закладів загальної
середньої освіти. Автори: Істер
О.С.. Альтернатива: 3. Автори: Мерзляк А.Г., Полонський В.Б., Якір М.С.;
7. Автори: Тарасенкова Н.А., Богатирьова І.М., Коломієць О.М., Сердюк З.О.,
Рудніцька Ю.В.; 4. Автори: Бевз Г.П.,
Бевз В.Г., Васильєва Д.В., Владімірова Н.Г.; 2.Автори: Джон Ендрю Біос; 8.
Автори: Скварцова С.О.
«Мистецтво» підручник інтегрованого курсу для 5 класу
закладів загальної середньої освіти. Автори:
Масол Л.М.. Альтернатива: 5. Автори:
Кондратова Л.Г., Федун С.І., Чорний О.В.; 1. Автори: Гайдамака О.В., Лємешева
Н.А.; 3.Автори: Аристова Л.С., Чєн Н.В.; 2. Автори: Кізілова Г.О., Гринишина
Л.М.; 6. Автори: Рубля Т.Є., Мед І.Л., Наземнова Т.О., Щеглова Т.Л..
«Пізнаємо природу» підручник інтегрованого курсу для 5
класу закладів загальної середньої освіти. Автори: Біда Д.Д., Гільберг Т.Г., Колісник Я.І.. Альтернатива: 4. Автори: Коршевнюк Т.В., Ярошенко О.Г.; 2. Автори:
Мідак Л.Я., Фоменко Н.В., Гайда В.Я., Подолюк С.М., Кравець В.І., Кравець І.В.,
Олійник І.В., Пушкар З.М., Банах С.В., Стахурська В.П., Козловська Л.П.; 1.
Автори: Джоан Ендрю Біос; 7. Автори: Кравченко М.О., Шабанов Д.А.; 6. Автори:
Шаламов Р.В., Ягенська Г.В.
« Польська мова (1-й рік навчання)» підручник для 5 класу закладів загальної
середньої освіти. Автори:
Біленька-Свистович Л.В., Ковалевський Є., Ярмолюк М.О.
«Українська література» підручник для 5 класу закладів
загальної середньої освіти. Автори:
Коваленко Л.Т., Бернадська Н.І.
Альтернатива: 8.
Автори: Яценко Т.О., Пахаренко В.І., Слижук О.А.; 1. Автори: Авраменко О.М.; 2. Автори: Архипова В.П.,
Січкар С.І., Шило С.Б.; 3. Автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В.,
Слоньовська О.В., Ярмульська І.В.; 9. Автори: Борзенко О.І..
«Українська мова» підручник для 5 класу закладів
загальної середньої освіти. Автори: Заболотний О.В., Заболотний В.В.
Альтернатива: 5.
Автори: Голуб Н.Б., Горошкіна О.М.; 1. Автори: Авраменко О.М.; 11. Автори: Ющук
І.П.; 2. Автори: Ворон А.А., Солопенко В.А.; 3. Автори: Гапон Л.О., Грабовська
О.М., Петришина О.І., Підручняк О.П.
2.2. До 29 травня 2022 року заповнити
спеціальну форму вибору підручників(додаток 3), засвідчити підписом керівника і мокрою печаткою та передати
результати вибору в паперовому та
електронному вигляді у відділ освіти
Тисменицької міської ради.
Відповідальні : директор Присяжнюк Г.Г.,адміністратор Вербінець М.М.
2.3.04 червня 2022року оприлюднити витяг з
протоколу педагогічної ради з підписами учителів, які здійснили безпосередній
вибір проектів підручників на сайті гімназії.
Відповідальні:секретар
педради Мельник Л.М., адміністратор сайту Вербінець М.М.
3.СЛУХАЛИ:
Савик М.В.,яка
ознайомила присутніх із особливостями
навчальних планів для 5 класу НУШ, наказу МОН України від 19.02.2022
року №235« Про затвердження типової освітньої програми для 5-9 класів закладів
загальної середньої освіти» відповідно
до якого в рамках академічної свободи,заклад
самостійно визначає кількість навчальних годин на вивчення кожної
освітньої галузі у межах заданого діапазону. Різниця між рекомендованою та
мінімальною кількістю навчальних годин у кожній освітній галузі ,відповідно до
пункту 26 державного стандарту,може бути перерозподілена між освітніми компонентами цієї освітньої галузі,або на інші галузі або
на вибіркові компоненти. Мовно-літературна освітня галузь передбачає вивчення
2-х іноземних мов , на які виділяється 3,5 годин. В гімназії уже 5 –ий рік
вивчається друга іноземна польська мова, тому логічно продовжити її вивчення і в наступному
навчальному році.
Григорчак Г.Ф.,учителька
початкових класів ,яка ознайомила педагогічну раду з результатами опитування
батьків здобувачів освіти 4 класу щодо вибору другої іноземної мови для
вивчення у 5 класі НУШ.
УХВАЛИЛИ:
3.1.Схвалити рішення батьківських
зборів у 4 класі щодо вибору
другої іноземної мови для
вивчення учнями 5 класу в 2022/2023 н.р.
3.2.Обрати для вивчення учнями 5класу у
2020/2021н.р.в гімназії польську мову як другу іноземну мову.
3.3.Заступнику директора з навчально-виховної
роботи Савик М.В. при складанні навчального плану для 5 класу на 2022/2023н.р. внести польську мову як
другу іноземну мову на вивчення якої
виділити 2 години за рахунок перерозподілу навчальних годин .
3.4.Дирекції гімназії спільно із батьками забезпечити навчальне
середовище для вивчення польської мови в
гімназії(вчителя –фахівця,підручники та посібники з предмету) до 01.09.
2022року.
5.СЛУХАЛИ:
Савик
М.В.,заступника
директора з навчально-виховної роботи,яка
повідомила про проведення інструктажів щодо дотримання правил
життєдіяльності учнів в літній період відповідно до методичних рекомендацій розроблених
Міністерством освіти і науки та Державною службою України з надзвичайних ситуацій ,згідно плану Комплексних заходів з безпеки життєдіяльності
в гімназії та з метою дотримання правил
безпеки життєдіяльності та запобігання нещасним випадкам під час літнього
періоду в умовах воєнного часу. Мирослава Василівна наголосила на дотриманні
учасниками освітнього процесу заходів безпеки з метою попередження та протидії
можливим загрозам ,пов’язаних із вибухонебезпечними чи підозрілими предметами
та правилами поводження з такими предметами,підкреслила необхідність проведення
обов’язкових інструктажів,заліків та бесід педагогами.
УХВАЛИЛИ:
5.1.Заступнику
директора з навчально-виховної роботи Савик М.В.:
5.1.Організувати проведення вчителями під час викладання
предмету «Основи здоров’я» та на годинах класного керівника роз’яснювальної
роботи серед дітей щодо дотримання правил безпеки життєдіяльності у літній період
5.2.Проінформувати організаторів поїздок про правила та
вимоги щодо туристичних і екскурсійних
групових поїздок учнів.
5.3.Своєчасно інформувати
відділ освіти про кожний нещасний випадок, що стався з учнем чи
працівником гімназії.
5.4.Класним керівникам
2-9 класів до 09 червня
2022 року :
5.4.1.Провести
роз`яснювальню роботу серед
вихованців, учнів, батьків щодо:
-
дотримання правил безпеки з питань можливих потенційних небезпек,
пов’язаних з ураженням електричним струмом,
зсувами, підтопленнями, знаходженням вибухонебезпечних предметів,
несприятливими погодними умовами, отруєння грибами та іншими продуктами
харчування;
- вивчення
правил поведінки на воді та надання долікарської допомоги при виникненні
непередбачуваних ситуацій під час купання, надання першої медичної допомоги при
утопленнях;
- небезпеки
пустощів з вогнем дітей, в лісових масивах, на торфовищах та
сільськогосподарських угіддях, необхідності дотримання правил пожежної
безпеки та дорожнього руху в побуті
тощо.
-провести
додаткові інструктажі з «Правил безпеки дорожнього руху(в т.ч.на залізничному
транспорті) та пожежної безпеки.
-відпрацювання правил поведінки(порядку дій) у разі виявлення
підозрілого об’єкта
,вибухонебезпечного предмету відповідно до методичних рекомендацій розроблених
Міністерством освіти і науки і пам’ятки розробленої ДСНС України.
5.4.2.Провести
інструктажі з учнями з вищевказаних
питань із записами у
спеціальних журналах реєстрації інструктажів.
5.4.3.Повідомити батьків через листи про проведені
інструктажі з учнями та відповідальність батьків за життя і здоров’я їхніх
дітей на канікулах.
5.5.Вчителю
предмету «Основи здоров’я» Дутчак І.І. організувати здачу заліку з
питань безпеки життєдіяльності для учнів
усіх класів з відміткою в класних
журналах (після річної оцінки) до 09 червня 2022року.
5.6.Соціальному педагогу Вербінець М.М.:
5.6.1.спрямувати роботу на конкретні проблеми
профілактики дитячого травматизму особливо «хвороб» соціально-стресового
розладу.
6.СЛУХАЛИ:
Присяжнюк Г.Г.,директора гімназії,яка розказала про
організацію медоглядів школярів та працівників у 2022 році в умовах воєнного
часу . Згідно постанови Кабінету
Міністрів України від 13.09.2021 року №954 внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020
року №1236 і від 29.06.2021року №677,а сааме підпункт 4 пункту 24 виключити,
тобто, проведення профілактичних медичних оглядів під час карантину відновлено.
Було ознайомлено із запропонованим
графіком лабораторних обстежень у
Богородчанському відділі Державної
установи « Івано-Франківський обласний центр контролю та профілактики хвороб»
УХВАЛИЛИ:
6.Всім працівникам
гімназії пройти повне медичне обстеження впродовж
червня-серпня 2022 року у медичних закладах за місцем проживання або місцем роботи.
6.1.до 24 серпня 2022 року
здати медичні книжки з допуском до
роботи Савик М.В. для подальшого
моніторингу та зберігання
6.2.У разі порушення
працівниками школи термінів проходження медичного огляду , на підставі ст. 42 Закону України
«Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення»
винуватців відсторонювати від роботи та здійснювати відповідні відрахування з
їхньої зарплати.
6.3.Заступнику директора з навчально-виховної роботи Савик М.В.:
6.3.1.Здійснити всі
організаційні заходи щодо організації та проходження профілактичних оглядів
здобувачами освіти та працівниками закладу.
6.3.2.Підготувати списки
працівників закладу освіти і передати їх до Тисменицької поліклініки, на базі
якої буде проходити медичний огляд більшості
працівників до 30.06. 2022року.
6.3.3.Провести
інструктаж із класними керівниками щодо отримання учнями довідки про стан
здоров'я, (у якій визначається група для занять на уроках фізичної культури).
6.4. Класним керівникам 1-8 класів :
6.4.1.Довести до відома школярів необхідність проходження обов'язкового
медичного обстеження(рекомендованого додаткового обстеження, проби Руф'є) з
метою визначення групи для занять на уроках фізичної культури. Забезпечити
наявність у кожного учня довідки № 086-1/О.
6.4.2.Довести до відома батьків під розпис необхідність отримання довідки
про стан здоров'я дітей.
6.4.3.Попередити
учнів та їхніх батьків про те, що діти, які не пройдуть медичного обстеження,
до навантажень на уроках фізичної культури не допускаються.
6.4.4.На батьківських зборах
ознайомити батьків із нормативними документами (пунктами, які їх стосуються):
- наказом Міністерства охорони
здоров'я України від 16.08.2010 р. «Про удосконалення медичного обслуговування
учнів загальноосвітніх навчальних закладів»;
- Положенням про
медико-педагогічний контроль за фізичним вихованням учнів у загальноосвітніх
навчальних закладах;
- Інструкцією про розподіл учнів
на групи для занять на уроках фізичної культури;
- Правилами безпеки під час
проведення занять з фізичної культури і спорту в загальних середніх закладах
освіти.
6.5.Розглянути питання
організації допуску учнів до занять на уроках фізичної культури у вересні 2022/2023 н. р. на нараді при директорові.
7. СЛУХАЛИ:
Присяжнюк Г.Г.,яка повідомила про проведення нею звіту
на посаді директора Одаївської
гімназії Тисменицької міської ради за період 2021/2022н.р., звернулася до
вчителів закладу з проханням підготувати матеріали результатів моніторингу якості освіти
,виховного процесу та безпеки життєдіяльності та включити їх у звіт до 08 червня 2022 року.
УХВАЛИЛИ:
7.1.Педагогам закладу у
відповідності до посадових обов’язків підготувати графіки ,звіти ,моніторинги
освітнього процесу за напрямками та здати директору гімназії до 07 червня 2022
року.
7.2.Звіт Присяжнюк Г.Г. на
посаді директора гімназії у 2021/2022 навчальному році провести
на засіданні педагогічної ради 14 червня
2022року.
8.СЛУХАЛИ:
Савик М.М.,яка інформувала вчителів про деякі питання видачі
документів про загальну середню освіту в умовах воєнного стану в Україні,визначені в наказі
Міністерства освіти і науки від 20.05. 2022 року№ 466,у якому зазначено про
видачу документів про загальну середню освіту та додатків випускникам ,які
тимчасово перебувають за межами України.
УХВАЛИЛИ:
8.1.
Інформацію про деякі питання видачі документів про загальну середню освіту та
додатків випускникам взяти до відома.
8.2.
Класному керівнику 9 класу Вербінець М.М.з’ясувати
поточне місце перебування учнів класу
,які тимчасово проживають за межами України для подання списків до відділу
освіти.
9.СЛУХАЛИ:
Вербінець М.М.,соціальний педагог, яка у своєму виступі наголосила на необхідності
проведення педагогами закладу превентивних заходів серед учнів на літніх
канікулах в умовах воєнного стану. Марія Миколаївна довела до присутніх зміст листа Міністерства
освіти і науки від 13.05.2022року №1/5119-22 ,у якому зазначено про те,що в умовах
воєнного стану в Україні вживання психоактивних речовин та протиправна
поведінка серед дітей чинять серйозну небезпеку для подальшого розвитку нашого
суспільства, тому профілактика цього явища належить до пріорітетних
соціально-педагогічних проблем.
УХВАЛИЛИ:
9.1.
Інформацію соціального педагога Вербінець М.М. взяти до відома.
9.2.
Розробити план превентивних заходів серед здобувачів освіти гімназії в умовах
воєнного стану відповідно до
рекомендацій Міністерства освіти і науки від 13.05.2022року
№1/5119-22 та подати на затвердження директору .
Соціальний
педагог Вербінець М.М. До 03.06.2022року.
10. СЛУХАЛИ:
Савик М.В.,заступника директора про
проведення онлайн лінійки «Останній дзвоник-2022»
УХВАЛИЛИ:
10.1.Провести
свято «Останнього дзвоника» 09
червня 2022 р. о 10.00.год. в онлайн
режимі.
10.2.Підготувати відео ролик «Останній дзвоник в
Одаївській гімназії» із залученням
мінімальної кількості учнів.
Відповідальні Вербінець М.М.,Савик М.В.
10.3.Класним
керівникам 2-9класів :
10.2.1. Повідомити учасників освітнього
процесу про перегляд відео ролика
« Останній дзвоник в Одаївській
гімназії».
10.2.2.Нагадати
учням правила поведінки під час виконання
Державного гімну «Ще не вмерла Україна».
Секретар Леся МЕЛЬНИК
Голова педради
Галина ПРИСЯЖНЮК
Немає коментарів:
Дописати коментар