Адаптація першокласників

Проблеми адаптації для першокласників

Виховання дитини починається від її народження. Якою вона виросте значною мірою залежить від батьків. Батьки в родині мають виконувати функції педагога.

Вступ до школи – переломний момент у житті дитини. Він пов'язаний з новим типом стосунків з оточенням (ровесниками й дорослими), новим видом нової діяльності (навчальної, а не ігрової). У житті дитини змінюються все: обов'язки, оточення, режим. Це „ кризовий період” у житті дитини, і ця її „ криза” виявляється у тому, що свої ігрові потреби дитина має задовольняти навчальними способами.

Процес адаптації до шкільного життя у дітей триває по різному – від 2 тижнів до 2 – 3 місяців (залежно від рівня їх готовності до школи, психологічними особливостями та стану здоров'я).

Вирішальну роль тут відіграє сформований у дошкільному рівень готовності до школи, або „шкільної зрілості”. Шкільна зрілість виявляється у:

Морфогенетичній готовності, що передбачає фізіологічну зрілість (стан здоров'я) та рівень фізичного розвитку (розвитку дрібної моторики рук і зорово – рухової координації)

Інтелектуальній готовності дитини до школи, що передбачає володіння дитиною певною кількістю знань про явища навколишнього середовища, уміння порівнювати, класифікувати, узагальнювати та інше.

Комунікативній готовності, що передбачає володіння навичками взаємодії з дорослими, однолітками (вмінням слухати, не перебиваючи, вміння вибачати і вибачатися, співчувати…)

Емоційно – вольової готовності, що передбачає вміння робити не лише те, що подобається, а й те, що необхідно зробити..

Мотиваційна готовність, передбачає чітко оформлювати позицію школяра. Коли дитина:

· має належне уявлення про школу;

· позитивно ставиться до шкільних занять;

· віддає перевагу урокам грамоти і лічби, а не заняттям дошкільного типу: малювання, фізкультура, трудове навчання;

· визнає авторитет вчителя.

     Психологічна готовність є необхідною умовою успішної адаптації до шкільного життя. Є чимало дітей, які все ж таки не можуть „вжитися в нову роль”. Вони часто страждають на нездоров'я, перебувають у пригніченому настрої, не повністю засвоюють навчальний матеріал, не мають близьких друзів, знають на ім'я та прізвище не всіх однокласників тощо.

      Причинами шкільної дезадаптації частіше є неправильні методи виховання у сім'ї або порушення системи стосунків у школі

До виховних помилок батьків належать:

· надмірно завищені сподівання щодо навчальної успішності дитини, внаслідок чого будь – яка невдача сприймається нею неадекватно;

· розмови про вади вчительки або недоліки школи замість акцентування дитини на приємних моментах;

· часті конфлікти з приводу навчання дитини, після чого все, пов'язане зі школою, втрачає для неї щонайменшу привабливість.

Декілька порад щодо режиму дня:

· 12 годин сну з урахуванням обіду (1- 1,5 год.) для поновлення сил;

· після школи не спішіть садити дитину за уроки, необхідно 2 – 3 години відпочити. Найпродуктивніший час для приготування уроків з 15 до 16 годин. Зайняття ввечері безрезультатні.

· Не примушуйте дитину готувати уроки за один раз. Після 20 хв. Занять необхідно 10 – 15 хвилин перерви.

· Під час приготування уроків не сидіть над дитиною, давайте їй можливість працювати самостійно, але якщо буде потрібна ваша допомога, наберіться терпіння. Спокійний тон та підтримка („не хвилюйся, все вийде”, „давай розбиратися разом”), похвала, навіть, якщо щось не виходить, необхідна. Не акцентуйте увагу на оцінках 1 „не дарма з письма в тебе одні „2” та „3”)

Дитина пішла в перший клас. Це радісна і хви­лююча подія, але водночас і додаткові труднощі. Відбувається зміна провідних видів діяльності. Нові обов'язки потребують від дитини зібраності, витрат духовних і фізичних сил. Ось чому так важ­ливо до найдрібніших деталей продумати режим дня школяра.

Із початку навчального року привчіть дитину прокидатися раніше, щоб збирання до школи не перетворювалось у щоденні хвилювання. Уранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом.

Не підганяйте: розраховувати час - це ваш обов'язок, якщо ви цю проблему не вирішили - провини дитини в цьому немає.

Обов'язково привчіть дитину зранку сніда­ти. Це важливий момент у запобіганні хворобам шлунка. Давайте дитині у школу бутерброд, фрук­ти, адже вона, працюючи в школі, витрачає багато сил і енергії.

Зауваження вчителя вислуховуйте без присут­ності дитини. Вислухавши, не поспішайте влашто­вувати сварку. Говоріть із дитиною спокійно.

Пам'ятайте, що телевізор - ворог № 1 успіш­ного навчання. Не потрібно вмикати його раніше, ніж усі завдання будуть виконані. Якщо дитина дивиться телевізор під час денного відпочинку, то їй буде важко зосередитись. Бажано дозволяти ди­витися тільки дитячі передачі.

У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих із дитиною. Усі розбіжності щодо виховання дитини розв'язуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтеся з учителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

Завжди будьте уважними до стану здоров'я ди­тини, коли щось її турбує: головний біль, поганий загальний стан. Найчастіше це об'єктивні показ­ники втоми, перевантаження.

Не треба навантажувати дитину позашкільною діяльністю з самого початку навчального року. Спорт і заняття в гуртках, звичайно, корисні для загального розвитку, але спочатку впевніться, що в дитини вистачить сил і часу. Початок навчально­го року - період стресу, і перевантаження можуть тільки нашкодити.

Ось орієнтовний режим дня для учнів першого класу

• 7.00 -7.30 — пробудження, підйом, ранкова гімнастика, ранковий туалет, прибирання ліжка;

• 7.30 - 7.50 — сніданок;

• 7.50 - 8.15 — дорога до школи;

• 8.15 - 12.30 — заняття у школі;

• 12.30 - 13.00 — повернення зі школи;

• 13.00 - 13.30 — обід;

• 13.30 - 15.00 — післяобідній відпочинок;

• 15.00 - 16.00 — перебування на повітрі;

• 16.00 - 17.30 — читання, ігри, розваги;

• 17.30 - 19.00 — перебування на повітрі, заняття в спортивних гуртках;

• 19.00 - 20.30 — вечеря, заняття улюбленими справами;

• 20.30 - 7.00 — сон.